шильник
ШИ́ЛЬНИК¹, а, ч.
Багаторічна трав'яниста болотяна рослина, що має бульбоподібне стебло з пучком шпичастих листків на верхівці.
Відомо близько 60 видів шильника, з них в Україні поширений один – шильник озерний (з наук. літ.).
ШИ́ЛЬНИК², а, ч., розм.
1. Майстер, який виготовляє шила.
Шильник берднику не товариш (Номис).
2. заст. Шахрай.
Словник української мови (СУМ-20)