шмига
ШМИ́ГА, ЧМИ́ГА, и, ж., розм.
◇ (1) Не до шми́ги:
а) не так, як слід, як повинно бути.
До чого не кинеться [Маруся], усе не так, усе не до шмиги (Г. Квітка-Основ'яненко);
До шми́ги.
Вся та зарость, вкрита цвітом і квітками і до шмиги розставлена, здавалась зачарованим садом – раєм земним (О. Стороженко);
б) (кому) не до вподоби, не підходить кому-небудь.
– Ні, се мені не до шмиги! Чого я піду до вас? (І. Франко);
– Який же ти, Ісайку! І той тобі не до шмиги, і той (Є. Гуцало);
Не подобається їм ваша дружба .. В цій дружбі сила народна розквітає!.. – А тим байстрюкам це не до шмиги (М. Ю. Тарновський);
в) недоречний або недоречно.
Така замітка була б тепер не до шмиги (Л. Мартович).
Словник української мови (СУМ-20)