юродивець
ЮРОДИ́ВЕЦЬ, вця, ч., розм.
Те саме, що юроди́вий 2.
Серед натовпу дітлашні кривлявся у вивернутому кожусі босий, простоволосий олешківський юродивець (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)ЮРОДИ́ВЕЦЬ, вця, ч., розм.
Те саме, що юроди́вий 2.
Серед натовпу дітлашні кривлявся у вивернутому кожусі босий, простоволосий олешківський юродивець (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)