безпрецедентний
безпрецеде́нтний
[беизпреицеидентнией і беиспреицеидентнией]
м. (на) -тному /-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і
Орфоепічний словник української мовибезпрецеде́нтний
[беизпреицеидентнией і беиспреицеидентнией]
м. (на) -тному /-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови