безпрецедентний
безпрецеде́нтний
-а, -е.
Який не мав подібних прикладів у минулому; небувалий, безприкладний. Безпрецедентний випадок.
Великий тлумачний словник сучасної української мовибезпрецеде́нтний
-а, -е.
Який не мав подібних прикладів у минулому; небувалий, безприкладний. Безпрецедентний випадок.
Великий тлумачний словник сучасної української мови