безпрецедентний
БЕЗПРЕЦЕДЕ́НТНИЙ, а, е. Який не мав подібних прикладів у минулому; небувалий, безприкладний.
Шевченко-поет — явище безпрецедентне в світовій літературі XIX ст. (Рад. літ-во, 6, 1957, 6).
Словник української мови (СУМ-11)БЕЗПРЕЦЕДЕ́НТНИЙ, а, е. Який не мав подібних прикладів у минулому; небувалий, безприкладний.
Шевченко-поет — явище безпрецедентне в світовій літературі XIX ст. (Рад. літ-во, 6, 1957, 6).
Словник української мови (СУМ-11)