гетьманський —
ге́тьманський прикметник гетьма́нський прикметник
Орфографічний словник української мови
гетьманський —
-а, -е, іст. 1》 Прикм. до гетьман. Гетьманська булава. 2》 Прикм. до гетьманат.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гетьманський —
ГЕТЬМА́НСЬКИЙ, а, е, іст. 1. Прикм. до ге́тьман. Затрубили в жерстяний ріг в гетьманськім дворі (Л. Боровиковський); У гетьманському наметі стояла урочиста тиша (Я.
Словник української мови у 20 томах
гетьманський —
гетьма́нський гетьманьський ◊ Гетьма́нські вали́ частина Львова – сквер на місці сучасного проспекту Свободи, який створено близько 1820 року: Від заходу природним укріпленням міста була Полтва, в давніх часах досить велика річка...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
гетьманський —
Гетьма́нський, -ка, -ке
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
гетьманський —
ГЕТЬМА́НСЬКИЙ, а, е, іст. 1. Прикм. до ге́тьман. Затрубили в жерстяний ріг в гетьманськім дворі (Бор., Тв., 1957, 84); У гетьманському наметі стояла урочиста тиша (Кач., Вибр., 1953, 150). 2. Прикм. до гетьмана́т.
Словник української мови в 11 томах
гетьманський —
Гетьманський, -а, -е Гетманскій. Візьміть мої гетьманськії клейноди, панове. Шевч. 573. Для обозначенія красоты. А був хороший із себе дуже: високе чоло гетьманське. МВ. І. 152.
Словник української мови Грінченка