каральний

кара́льний

[карал'ни^ей]

м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. каральний — кара́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. каральний — -а, -е. Признач. для покарання, придушення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. каральний — КАРА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для покарання, придушення. Каральний загін спалив село до пня (Ю. Янов., Мир, 1956, 148); З царициної згоди Каховський спорядив проти турбаївців каральну експедицію (Гончар, Таврія, 1952, 197).  Словник української мови в 11 томах