мислячий —
ми́слячий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
мислячий —
Що мислить, здатний мислити, головатий, тямущий, глибокодумний, о. з головою, ур. мислитель, фр. мислення <н. нестандартного мислення>, з мисленням <н. з логічним мисленням>.
Словник синонімів Караванського
мислячий —
-а, -е. 1》 Дієприкм. акт. теп. ч. до мислити 1). 2》 у знач. прикм. Який глибоко й самостійно мислить.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мислячий —
МИ́СЛЯЧИЙ, а, е. Який глибоко й самостійно мислить. Драму [“Фауст”] можна назвати найліпшим представником думок, поглядів і змагань мислячого покоління епохи революційної в Німеччині (І.
Словник української мови у 20 томах
мислячий —
МИ́СЛЯЧИЙ, а. е, 1. Дієпр. акт. теп. ч. до ми́слити 1. 2. у знач. прикм. Який глибоко й самостійно мислить. Драму ["Фауст"] можна назвати найліпшим представником думок, поглядів і змагань мислячого покоління епохи революційної в Німеччині (Фр.
Словник української мови в 11 томах