мислячий
ми́слячий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. теп. ч. до мислити 1).
2》 у знач. прикм. Який глибоко й самостійно мислить.
Великий тлумачний словник сучасної української мовими́слячий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. теп. ч. до мислити 1).
2》 у знач. прикм. Який глибоко й самостійно мислить.
Великий тлумачний словник сучасної української мови