набутий —
I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до набути I. Набуті ознаки — риси, які з'явились в організмі протягом його індивідуального життя під впливом зовнішніх умов. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до набути II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
набутий —
НАБУ́ТИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до набу́ти¹. Всі знання, набуті за двадцять років роботи, знайшли в цьому фільмі [“Щорс”] своє повне відображення (О. Довженко); // у знач. прикм. – О царю, твій гонець жорстокий був і строгий!...
Словник української мови у 20 томах
набутий —
НАБУ́ТИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до набу́ти¹. — О царю, твій гонець жорстокий був і строгий! Не дав мені добро набутеє продать (Фр.
Словник української мови в 11 томах