напутній —
-я, -є. Який містить напуття. || Стос. до напуття.
Великий тлумачний словник сучасної мови
напутній —
НАПУ́ТНІЙ, я, є. Який містить у собі напуття. Далі міністр висловив Андрію кілька напутніх настанов (О. Гуреїв); Каро воював сміливо, пам'ятаючи напутні слова батька (Н. Рибак); Боженко, як і завжди, закінчив свою промову напутнім словом (О.
Словник української мови у 20 томах
напутній —
ПОВЧА́ЛЬНИЙ (який містить у собі повчання, напучення), НАПУ́ТНІЙ, НАПУ́ТЛИВИЙ, МОРАЛІСТИ́ЧНИЙ, СЕНТЕНЦІ́ЙНИЙ, ДИДАКТИ́ЧНИЙ книжн.; НАСТА́ВНИЦЬКИЙ, УЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ (ВЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ), ДОКТОРА́ЛЬНИЙ книжн., МЕ́НТОРСЬКИЙ книжн.
Словник синонімів української мови
напутній —
НАПУ́ТНІЙ, я, є. Який містить у собі напуття. Далі міністр висловив Андрію кілька напутніх настанов (Гур., Життя.., 1954, 6); Боженко, як і завжди, закінчив свою промову напутнім словом (Довж.
Словник української мови в 11 томах