Орфоепічний словник української мови

обважений

обва́жений

[обважеинией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обважений — обва́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. обважений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обважити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обважений — ОБВА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обва́жити. За огорожею .. підносилася вгору яблуня, обважена плодами, що нагинали гілки до землі (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. обважений — Обва́жений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. обважений — ОБВА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обва́жити. За огорожею.. підносилася вгору яблуня, обважена плодами, що нагинали гілки до землі (Сенч., На Бат. горі, 1960, 22); Не чаруй мене знову оманами, Не розплющуй обважених вій (Граб.  Словник української мови в 11 томах