обцяцькований

обцяцько́ваний

[обц'ац'ковани^ей]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. обцяцькований — обцяцько́ваний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. обцяцькований — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до обцяцькувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обцяцькований — ОБЦЯЦЬКО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до обцяцькува́ти. На тій булаві – шапка-невидимка, дорогоцінними камінчиками в п'ять рядів обцяцькована (з казки); Обцяцьковані мідними головками цвяшків двері причинилися тихо, без скрипу (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. обцяцькований — ОБЦЯЦЬКО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до обцяцькува́ти. На тій булаві — шапка-невидимка, дорогоцінними камінчиками в п’ять рядів обцяцькована (Укр..  Словник української мови в 11 томах