обцяцькований

обцяцько́ваний

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обцяцькувати.

Значення в інших словниках

1. обцяцькований — обцяцько́ваний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. обцяцькований — [обц'ац'кованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. обцяцькований — ОБЦЯЦЬКО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до обцяцькува́ти. На тій булаві – шапка-невидимка, дорогоцінними камінчиками в п'ять рядів обцяцькована (з казки); Обцяцьковані мідними головками цвяшків двері причинилися тихо, без скрипу (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. обцяцькований — ОБЦЯЦЬКО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до обцяцькува́ти. На тій булаві — шапка-невидимка, дорогоцінними камінчиками в п’ять рядів обцяцькована (Укр..  Словник української мови в 11 томах