Значення в інших словниках
-
обцяцькований —
[обц'ац'кованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
обцяцькований —
-а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до обцяцькувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
обцяцькований —
ОБЦЯЦЬКО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до обцяцькува́ти. На тій булаві – шапка-невидимка, дорогоцінними камінчиками в п'ять рядів обцяцькована (з казки); Обцяцьковані мідними головками цвяшків двері причинилися тихо, без скрипу (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
обцяцькований —
ОБЦЯЦЬКО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до обцяцькува́ти. На тій булаві — шапка-невидимка, дорогоцінними камінчиками в п’ять рядів обцяцькована (Укр..
Словник української мови в 11 томах