пісенька

пі́сенька

[п’ісе^ин'ка]

-н'ки^е, д. і м. -н'ц'і, мн. -н'ки, -н'ок

дв'і п'ісе^ин'ки^е

Значення в інших словниках

1. пісенька — пі́сенька іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири пі́сеньки  Орфографічний словник української мови
2. пісенька — -и, ж. Зменш.-пестл. до пісня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пісенька — ПІ́СЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пі́сня. В його [С. Маршака] п'єсах ми зустрічаємо добре знайомі з дитинства образи й сюжети народних пісеньок, притч та казок (з наук. літ.); Галя ..  Словник української мови у 20 томах
4. пісенька — проспі́вана (доспі́вана, скі́нчена) пі́сенька (рідше пі́сня) чия. Настав кінець кому-, чому-небудь, чиясь діяльність закінчилась. — Ну, .. Корнію, проспівана твоя пісенька. Хоч би вже смерть, та не така паскудна (Ю. Збанацький); Отаман нахмурив брови ..  Фразеологічний словник української мови
5. пісенька — ПІ́СНЯ (словесно-музичний твір, призначений для співу), СПІВА́НКА, ПІ́СЕНЬКА пестл., СПІВА́НОЧКА пестл., СКЛАДА́НОЧКА пестл., СПІВАНИ́ЦЯ діал.  Словник синонімів української мови
6. пісенька — Пі́сенька, -ньки, -ньці; -сеньки́, пісеньо́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. пісенька — ПІ́СЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пі́сня. В його [С. Маршака] п’єсах ми зустрічаємо добре знайомі з дитинства образи й сюжети народних пісеньок, притч та казок (Рад. літ-во, 6, 1963, 54); Галя..  Словник української мови в 11 томах
8. пісенька — Пісенька, -ки ж. ум. отъ пісня.  Словник української мови Грінченка