Фразеологічний словник української мови

пісенька

проспі́вана (доспі́вана, скі́нчена) пі́сенька (рідше пі́сня) чия. Настав кінець кому-, чому-небудь, чиясь діяльність закінчилась. — Ну, .. Корнію, проспівана твоя пісенька. Хоч би вже смерть, та не така паскудна (Ю. Збанацький); Отаман нахмурив брови ..— Зануримося в глухі кутки, а повесні, як сніг на голову…— Ні, пане отаман, наша пісенька вже доспівана! (П. Панч); Очі (Симона та Оксани) наповнилися радістю, жалем і смутою: їхня пісня вже проспівана, і ніколи ніхто з них вже не розкуйовдить одне одному зачіску так, як це зробили Левко і Еля (М. Рудь).

співа́ти пі́сеньку (рідше пі́сню) чию. Не маючи власної думки, сліпо повторювати чуже; діяти за чужими настановами. (Секретар:) А ти знаєш, чию пісеньку співаєш? — Може, бандерівську? — гірко усміхнувся Дубов (М. Ю. Тарновський).

співа́ти стару́ пі́сню. Продовжувати говорити що-небудь давно відоме (переважно негативне). — Все продовжуєте співати стару пісню. Вам уже ніхто не повірить! (З журналу). співа́ти стари́х пісеньо́к. — Не співайте старих пісеньок. Всі зневірилися у ваших обіцянках! (З газети).

Фразеологічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пісенька — пі́сенька іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири пі́сеньки  Орфографічний словник української мови
  2. пісенька — [п’ісеин'ка] -н'кие, д. і м. -н'ц'і, мн. -н'ки, -н'ок дв'і п'ісеин'кие  Орфоепічний словник української мови
  3. пісенька — -и, ж. Зменш.-пестл. до пісня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пісенька — ПІ́СЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пі́сня. В його [С. Маршака] п'єсах ми зустрічаємо добре знайомі з дитинства образи й сюжети народних пісеньок, притч та казок (з наук. літ.); Галя ..  Словник української мови у 20 томах
  5. пісенька — ПІ́СНЯ (словесно-музичний твір, призначений для співу), СПІВА́НКА, ПІ́СЕНЬКА пестл., СПІВА́НОЧКА пестл., СКЛАДА́НОЧКА пестл., СПІВАНИ́ЦЯ діал.  Словник синонімів української мови
  6. пісенька — Пі́сенька, -ньки, -ньці; -сеньки́, пісеньо́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пісенька — ПІ́СЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пі́сня. В його [С. Маршака] п’єсах ми зустрічаємо добре знайомі з дитинства образи й сюжети народних пісеньок, притч та казок (Рад. літ-во, 6, 1963, 54); Галя..  Словник української мови в 11 томах
  8. пісенька — Пісенька, -ки ж. ум. отъ пісня.  Словник української мови Грінченка