Словник синонімів української мови

пісенька

ПІ́СНЯ (словесно-музичний твір, призначений для співу), СПІВА́НКА, ПІ́СЕНЬКА пестл., СПІВА́НОЧКА пестл., СКЛАДА́НОЧКА пестл., СПІВАНИ́ЦЯ діал.; ДУ́МА (народна ліро-епічна, сольна); ДУ́МКА (народна, часто журлива); КОЛОМИ́ЙКА (українська західна народна типу частівки); ЧАБАРА́ШКА діал., ШУ́МКА діал. (до танцю, перев. жартівлива); ШАНСОНЕ́ТКА (жартівливого характеру, часом фривольного змісту). Зійдемося на вигін за містом, де вітряки стоять, та як заспіваємо пісні, — аже на усе місто чути (Панас Мирний); Під час вишивання.. можна і лекцію послухати, гарну співанку вивчити (О. Маркуш); Погуляю понад морем Та розважу своє горе, Та Україну згадаю, Та пісеньку заспіваю (Т. Шевченко); Співаночки, складаночки, я вас не складала. Складали вас парубочки, а я переймала (коломийка); Народні думи — це великі пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту (з підручника); Він почав коломийкою, далі перейшов на тужливу думку (І. Франко); Сахно засвистала веселенької шансонетки (Ю. Смолич).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. пісенька — пі́сенька іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири пі́сеньки  Орфографічний словник української мови
  2. пісенька — [п’ісеин'ка] -н'кие, д. і м. -н'ц'і, мн. -н'ки, -н'ок дв'і п'ісеин'кие  Орфоепічний словник української мови
  3. пісенька — -и, ж. Зменш.-пестл. до пісня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пісенька — ПІ́СЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пі́сня. В його [С. Маршака] п'єсах ми зустрічаємо добре знайомі з дитинства образи й сюжети народних пісеньок, притч та казок (з наук. літ.); Галя ..  Словник української мови у 20 томах
  5. пісенька — проспі́вана (доспі́вана, скі́нчена) пі́сенька (рідше пі́сня) чия. Настав кінець кому-, чому-небудь, чиясь діяльність закінчилась. — Ну, .. Корнію, проспівана твоя пісенька. Хоч би вже смерть, та не така паскудна (Ю. Збанацький); Отаман нахмурив брови ..  Фразеологічний словник української мови
  6. пісенька — Пі́сенька, -ньки, -ньці; -сеньки́, пісеньо́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пісенька — ПІ́СЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пі́сня. В його [С. Маршака] п’єсах ми зустрічаємо добре знайомі з дитинства образи й сюжети народних пісеньок, притч та казок (Рад. літ-во, 6, 1963, 54); Галя..  Словник української мови в 11 томах
  8. пісенька — Пісенька, -ки ж. ум. отъ пісня.  Словник української мови Грінченка