стурбованість

стурбо́ваність

[стурбован'іс'т']

-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у

Значення в інших словниках

1. стурбованість — стурбо́ваність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. стурбованість — див. неспокій  Словник синонімів Вусика
3. стурбованість — СТУРБО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до стурбо́ваний 2. Опускається [Прісцілла] на коліна, тремтячи від слабості і крайньої стурбованості (Леся Українка); Питати батька чи маму про причину сестриних сліз годі було й пробувати...  Словник української мови у 20 томах
4. стурбованість — -ності, ж. Абстр. ім. до стурбований 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. стурбованість — СТУРБО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до стурбо́ваний 2. Опускається [Прісцілла] на коліна, тремтячи від слабості і крайньої стурбованості (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах