сіяльник —
СІ́ЯЛЬНИК, а, ч. Те саме, що сіва́ч. Ось сіяльник вийшов ріллю обсівати (І. Манжура); Сіяльники – двоє дівчат і дід – стояли на дошках позад сівалок, доглядали за рівномірним розподілом зерна (Ю. Яновський).
Словник української мови у 20 томах
сіяльник —
СІЯ́Ч (той, хто сіє зерно, насіння), СІВА́Ч, СІ́ЯЛЬНИК, СІВА́ЛЬНИК розм., СІВА́К діал., СІ́ЙНИК діал. — Вийшли в поле сіячі.
Словник синонімів української мови
сіяльник —
СІ́ЯЛЬНИК, а, ч. Те саме, що сіва́ч. Ось сіяльник вийшов ріллю обсівати (Манж., Тв., 1955, 104); Сіяльники — двоє дівчат і дід — стояли на дошках позад сівалок, доглядали за рівномірним розподілом зерна (Ю. Янов., Київ. опов., 1948, 45).
Словник української мови в 11 томах
сіяльник —
Сіяльник, -ка м. = сівач. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка