ткати —
тка́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
ткати —
ТКА́ТИ, тчу, тчеш; наказ. сп. тчи; недок. 1. що. Виготовляти (тканину) способом щільного приєднання перехресно переплетених ниток – поздовжніх (основи) і поперечних (утоку). Старий Василь тче на верстаті полотна (І.
Словник української мови у 20 томах
ткати —
І собака б ткав, якби хто нитки в’язав. Іронічно, коли хваляться, що вміють робити якусь дуже просту роботу. Не буде з швачки багачки, а ткача багача. Бідні ніколи не доробляться. Ткач, нитка рветься, а він у плач.
Приповідки або українсько-народня філософія
ткати —
Втикати; накидати (перенос.)
Словник застарілих та маловживаних слів
ткати —
тчу, тчеш; наказ. сп. тчи; недок. 1》 перех. Виготовляти (тканину) способом щільного приєднання перехресно переплетених ниток. || Плести, вити павутину (про павуків). 2》 перех. Виготовляючи тканину таким способом, робити на ній певні візерунки. 3》 неперех. Займатися ткацтвом, бути ткачем, ткалею.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ткати —
ЗІТКА́ТИ (виготовити що-небудь тканням), ВИ́ТКАТИ, УТКА́ТИ (ВТКА́ТИ) розм., ЗАТКА́ТИ діал. — Недок.: тка́ти. Коли у моєму слові Олжа павутиння зітче, Жбурни його, як полову, На сором моїх очей (Б.
Словник синонімів української мови
ткати —
ТКА́ТИ, тчу, тчеш; наказ, сп. тчи; недок. 1. перех. Виготовляти (тканину) способом щільного приєднання перехресно переплетених ниток — поздовжніх (основи) і поперечних (утоку). Старий Василь тче на верстаті полотна (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
ткати —
Ткати, тчу, тчеш гл. Ткать. Вона плахти ткала. Ном. № 2541. Спішку, спішку! побіжи під ткацьку стрішку, там тчуть і прядуть, мені починок дадуть. Ном. № 10274.
Словник української мови Грінченка