чудність

чу́дність

[чуд(')н'іс'т']

-днос'т'і, ор. -д(‘)н'іс'т'у

Значення в інших словниках

1. чудність — ЧУ́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до чудни́й 1. Юра іде. Він відчуває якусь чудність цієї події, але він уже забув, що це тільки сон (Ю. Смолич); Нема що, заходи не йдуть намарне.  Словник української мови у 20 томах
2. чудність — чу́дність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. чудність — -ності, ж. Абстр. ім. до чудний 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чудність — ЧУ́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до чудни́й 1. Юра іде. Він відчуває якусь чудність цієї події, але він уже забув, що це тільки сон (Смолич, II, 1958, 15).  Словник української мови в 11 томах