Значення в інших словниках
-
чудність —
[чуд(')н'іс'т'] -днос'т'і, ор. -д(‘)н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
-
чудність —
ЧУ́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до чудни́й 1. Юра іде. Він відчуває якусь чудність цієї події, але він уже забув, що це тільки сон (Ю. Смолич); Нема що, заходи не йдуть намарне.
Словник української мови у 20 томах
-
чудність —
чу́дність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
чудність —
ЧУ́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до чудни́й 1. Юра іде. Він відчуває якусь чудність цієї події, але він уже забув, що це тільки сон (Смолич, II, 1958, 15).
Словник української мови в 11 томах