шепотіння

шепоті́ння

[ше^ипо^ут’ін':а]

-н':а

Значення в інших словниках

1. шепотіння — див. шепіт  Словник синонімів Вусика
2. шепотіння — ШЕПОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. шепоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Голос його переходить в шепотіння, але шпарке, тривожне, як маячіння (Леся Українка); Василина затаїла подих, щоб почути його люте шепотіння, але так нічого й не почула (В.  Словник української мови у 20 томах
3. шепотіння — шепоті́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
4. шепотіння — -я, с. Дія за знач. шепотіти і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шепотіння — Шепоті́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. шепотіння — ШЕПОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. шепоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Голос його переходить в шепотіння, але шпарке, тривожне, як маячіння (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах