возний —
Казенний посильний [XII] — нижчий службовець у державній установі [X] — нижчий службовець установи, казенний посильний [II,IV] — службовий посланець, нижчий службовець при якійсь установі, кур'єр [V] — судовий посланець, нижчий службовець в установі [VI] — судовий посланець [VII]
Словник з творів Івана Франка
возний —
-ного, ч. Судовий урядовець у Польщі, Великому князівстві Литовському та Україні (до 19 ст.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
возний —
ВО́ЗНИЙ, ного, ч., іст. Судовий урядовець у Польщі, Литовському князівстві та в Україні (до XIX ст.). [Наталка:] Ви багатий, а я бідна; ви возний, а я простого роду; та й по всьому я вам не під пару (І.
Словник української мови у 20 томах
возний —
возний, возний енерал судовий виконавець, офіційний свідок гродського і земського повітових судів
Словник застарілих та маловживаних слів
возний —
Судовий урядовець у Польщі, Вел. князівстві Литовському та Україні (до XIX ст.); в Україні в. були при Генеральному суді (генеральний в.), полкових, сотенних та ін. судах;...
Універсальний словник-енциклопедія
возний —
ВО́ЗНИЙ, ного, ч. Судовий урядовець у Польщі, Литовському князівстві й на Україні (до XIX ст.). [Наталка:] Ви багатий, а я бідна; ви возний, а я простого роду; та й по всьому я вам не під пару (Котл.
Словник української мови в 11 томах
возний —
Возний, -ного м. Родъ судебнаго пристава при старыхъ судахъ Пан возний позов дасть. Котл. Ен. IV. 48.
Словник української мови Грінченка