безвідлучно —
Присл. до безвідлучний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безвідлучно —
БЕЗВІДЛУ́ЧНО. Присл. до безвідлу́чний. Гаркуша був майже безвідлучно на току (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
безвідлучно —
БЕЗВІДЛУ́ЧНО. Присл. до безвідлу́чний. Гаркуша був майже безвідлучна на току (Гончар, Таврія.., 1957, 201).
Словник української мови в 11 томах