безвідлучний

безвідлу́чний

прикметник

Значення в інших словниках

1. безвідлучний — -а, -е. Який нікуди не відлучається, постійно залишається де-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. безвідлучний — БЕЗВІДЛУ́ЧНИЙ, а, е. Який нікуди не відлучається, постійно перебуває де-небудь. Безвідлучний товариш.  Словник української мови у 20 томах
3. безвідлучний — БЕЗВІДЛУ́ЧНИЙ, а, е. Який нікуди не відлучається, постійно залишається де-небудь.  Словник української мови в 11 томах