боягузка

боягу́зка

іменник жіночого роду, істота

Значення в інших словниках

1. боягузка — -и. Жін. до боягуз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. боягузка — БОЯГУ́ЗКА, и, ж. Жін. до боягу́з. Женя і слухати не хотіла, коли позавчора Тамара почала її умовляти зачекати з небезпечною подорожжю до лінії фронту. І боягузкою назвала Тамару, і зрадницею (А. Хижняк).  Словник української мови у 20 томах
3. боягузка — БОЯГУ́ЗКА, и, ж. Жін. до боягу́з. Женя і слухати не хотіла, коли позавчора Тамара почала її умовляти зачекати з небезпечною подорожжю до лінії фронту. І боягузкою назвала Тамару, і зрадницею (Хижняк, Тамара, 1959, 36).  Словник української мови в 11 томах