боягузка
БОЯГУ́ЗКА, и, ж.
Жін. до боягу́з.
Женя і слухати не хотіла, коли позавчора Тамара почала її умовляти зачекати з небезпечною подорожжю до лінії фронту. І боягузкою назвала Тамару, і зрадницею (А. Хижняк).
Словник української мови (СУМ-20)БОЯГУ́ЗКА, и, ж.
Жін. до боягу́з.
Женя і слухати не хотіла, коли позавчора Тамара почала її умовляти зачекати з небезпечною подорожжю до лінії фронту. І боягузкою назвала Тамару, і зрадницею (А. Хижняк).
Словник української мови (СУМ-20)