Значення в інших словниках
-
боягузка —
боягу́зка іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
боягузка —
БОЯГУ́ЗКА, и, ж. Жін. до боягу́з. Женя і слухати не хотіла, коли позавчора Тамара почала її умовляти зачекати з небезпечною подорожжю до лінії фронту. І боягузкою назвала Тамару, і зрадницею (А. Хижняк).
Словник української мови у 20 томах
-
боягузка —
БОЯГУ́ЗКА, и, ж. Жін. до боягу́з. Женя і слухати не хотіла, коли позавчора Тамара почала її умовляти зачекати з небезпечною подорожжю до лінії фронту. І боягузкою назвала Тамару, і зрадницею (Хижняк, Тамара, 1959, 36).
Словник української мови в 11 томах