Великий тлумачний словник сучасної мови

боягузливий

боягу́зливий

-а, -е.

1》 Який легко піддається почуттю страху; боязкий, лякливий.

2》 Який виражає почуття страху; пройнятий страхом.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. боягузливий — боягу́зливий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. боягузливий — БОЯГУ́ЗЛИВИЙ, а, е. 1. Який легко піддається почуттю страху; боязкий, лякливий. – Йолопи! – гарикнув Купа на боягузливих гайдуків (О. Ільченко); Акула боягузлива і має вразливий до ударів шлунок (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. боягузливий — див. боязкий  Словник синонімів Вусика
  4. боягузливий — БОЯЗКИ́Й (який легко піддається почуттю страху), БОЯЗЛИ́ВИЙ рідше, БОЯГУ́ЗЛИВИЙ зневажл., СТРАХОПУ́ДЛИВИЙ підсил. розм., СТРАХОПУ́ДНИЙ підсил. розм.; ЛЯКЛИ́ВИЙ, ПОЛОХЛИ́ВИЙ підсил. (який постійно лякається); ТРЕМТЛИ́ВИЙ поет., ТРЕ́ПЕТНИЙ поет.  Словник синонімів української мови
  5. боягузливий — БОЯГУ́ЗЛИВИЙ, а, е. 1. Який легко піддається почуттю страху; боязкий, лякливий. — Йолопи! — гарикнув Купа на боягузливих гайдуків (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 279). 2. Який виражає почуття страху; пройнятий страхом.  Словник української мови в 11 томах