Значення в інших словниках
-
вимощений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вимостити. || вимощено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вимощений —
ВИ́МОЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́мостити. Вулиця, вимощена камінням, повилася вгору (І. Нечуй-Левицький); Довгий час треба було йти вимощеним стовповим шляхом (Л.
Словник української мови у 20 томах
-
вимощений —
Ви́мощений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
вимощений —
ВИ́МОЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́мостити. Вулиця, вимощена камінням, повилася вгору (Н.-Лев., II, 1956, 390); Ми розмістилися на возі, добре вимощеному свіжою травою (Шиян, Партиз.
Словник української мови в 11 томах