вимощений
ви́мощений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вимостити.
|| вимощено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиви́мощений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вимостити.
|| вимощено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови