винокур —
ВИНОКУ́Р, а, ч., заст. Те саме, що ви́нник. Багатьох із них я вже знав, то були сумирні шевці, винокури, бондарі, плугатарі, добрі та лагідні, покірні всіляким урядовцям, нині ж були рішучі, не схожі на самих себе (Ю.
Словник української мови у 20 томах
винокур —
ВИНОКУ́Р заст. (той, хто виготовляв горілку чи спирт), ВИ́ННИК заст. Пішов я у винницю: почав хвалитись винокурові,що вже починаю вчитись грамоти (з науково-популярної літератури); То.. Винники, дейнеки, Прошпетившись, утікають у степи далекі (П. Куліш).
Словник синонімів української мови
винокур —
ВИНОКУ́Р, а, ч., заст. Той, хто виготовляв горілку і спирт; винник. Другого дня пішов я в винницю: почав хвалитись винокурові, що вже починаю вчитись грамоти (Збірник про Кроп., 1955, 17).
Словник української мови в 11 томах