винокурний

виноку́рний

прикметник

Значення в інших словниках

1. винокурний — -а, -е. Стос. до винокуріння. || Признач. для винокуріння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. винокурний — ВИНОКУ́РНИЙ, а, е, заст. Стос. до винокуріння. Поміщики посідали панівне становище у винокурній промисловості (з наук. літ.); // Признач. для винокуріння.  Словник української мови у 20 томах
3. винокурний — ВИНОКУ́РНИЙ, а, е. Стос. до винокуріння. Поміщики займали пануюче становище також у винокурній промисловості (Іст. УРСР, І, 1953, 393); // Признач. для винокуріння. Цукрові та винокурні заводи, великі маєтки.. знищуються селянами та солдатами (Головко, II, 1957, 482).  Словник української мови в 11 томах