віддзвін

ві́ддзвін

іменник чоловічого роду

рідко

Значення в інших словниках

1. віддзвін — -вону, ч., рідко. Відбиття дзвеніння чого-небудь; луна дзвону.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. віддзвін — ВІ́ДДЗВІН, вону, ч. Відбиття дзвеніння чого-небудь; луна дзвону. По лісу лунають віддзвони тарілок на колесах хазяйського воза, неначе з кимсь дражняться (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
3. віддзвін — ВІ́ДДЗВІН, вону, ч., рідко. Відбиття дзвеніння чого-небудь; луна дзвону. По лісу лунають віддзвони тарілок на колесах хазяйського воза, неначе з кимсь дражняться (Ле, Історія радості, 1947, 49).  Словник української мови в 11 томах