відкол

відко́л

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. відкол — -у, ч. Дія і стан за знач. відколоти й відколотися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. відкол — ВІДКО́Л, у, ч. Те, що відкололося, відпало і т. ін. від чогось. При малих питомих навантаженнях у плазмових покриттях можуть виникнути тріщини, що надалі зумовлюють утворення відколів (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. відкол — ВІДКО́Л, у, ч. Дія і стан за знач. відколо́ти й відколо́тися.  Словник української мови в 11 томах