Орфографічний словник української мови

відлюдкуватість

відлю́дкуватість

іменник жіночого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. відлюдкуватість — рідко відлюдькуватість, -тості, ж. Властивість за знач. відлюдкуватий, відлюдькуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відлюдкуватість — ВІДЛЮ́ДКУВАТІСТЬ, ВІДЛЮ́ДЬКУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. відлю́дкуватий, відлю́дькуватий. Мабуть, замкнутість і деяка відлюдкуватість хлопця й породили в ньому спочатку цікавість, а потім нестримний потяг до музики (Л.  Словник української мови у 20 томах
  3. відлюдкуватість — ВІДЛЮ́ДКУВАТІСТЬ, рідко ВІДЛЮ́ДЬКУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. відлю́дкуватий, відлю́дькуватий. Мабуть, замкнутість і деяка відлюдкуватість хлопця й породили в ньому спочатку цікавість, а потім нестримний потяг до музики (Дмит.  Словник української мови в 11 томах