Великий тлумачний словник сучасної мови

відлюдкуватість

відлю́дкуватість

рідко відлюдькуватість, -тості, ж.

Властивість за знач. відлюдкуватий, відлюдькуватий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відлюдкуватість — відлю́дкуватість іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. відлюдкуватість — ВІДЛЮ́ДКУВАТІСТЬ, ВІДЛЮ́ДЬКУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. відлю́дкуватий, відлю́дькуватий. Мабуть, замкнутість і деяка відлюдкуватість хлопця й породили в ньому спочатку цікавість, а потім нестримний потяг до музики (Л.  Словник української мови у 20 томах
  3. відлюдкуватість — ВІДЛЮ́ДКУВАТІСТЬ, рідко ВІДЛЮ́ДЬКУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. відлю́дкуватий, відлю́дькуватий. Мабуть, замкнутість і деяка відлюдкуватість хлопця й породили в ньому спочатку цікавість, а потім нестримний потяг до музики (Дмит.  Словник української мови в 11 томах