відлюдкуватість

ВІДЛЮ́ДКУВАТІСТЬ, ВІДЛЮ́ДЬКУВАТІСТЬ, тості, ж.

Властивість за знач. відлю́дкуватий, відлю́дькуватий.

Мабуть, замкнутість і деяка відлюдкуватість хлопця й породили в ньому спочатку цікавість, а потім нестримний потяг до музики (Л. Дмитерко);

Його непокоїла деяка відлюдькуватість Федора, нетвердість у прийнятті рішень (М. Руденко).

Значення в інших словниках

1. відлюдкуватість — відлю́дкуватість іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. відлюдкуватість — рідко відлюдькуватість, -тості, ж. Властивість за знач. відлюдкуватий, відлюдькуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відлюдкуватість — ВІДЛЮ́ДКУВАТІСТЬ, рідко ВІДЛЮ́ДЬКУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. відлю́дкуватий, відлю́дькуватий. Мабуть, замкнутість і деяка відлюдкуватість хлопця й породили в ньому спочатку цікавість, а потім нестримний потяг до музики (Дмит.  Словник української мови в 11 томах