гегемон —
-а, ч. Той, хто очолює що-небудь, є головною рушійною силою чогось; керівник, вождь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гегемон —
Володар, пан, див. самодержець, диктатор
Словник чужослів Павло Штепа
гегемон —
ГЕГЕМО́Н, а, ч., книжн. Той, хто очолює кого- або що-небудь, є головною рушійною силою чогось; керівник, вождь. Прагнення стати на чолі людства, обійняти позицію гегемона його культурного розвитку не захоплювали кращих діячів української культури (з наук.
Словник української мови у 20 томах
гегемон —
гегемо́н (від грец. ήγεμών – вождь) керівник, той, що є рушійною силою чогось, носій гегемонії.
Словник іншомовних слів Мельничука
гегемон —
ВОЖДЬ (ідейний і політичний керівник партії, класу, громадського руху), ЛІ́ДЕР, КЕРМА́НИЧ уроч., ГЕГЕМО́Н книжн. Пролетарські вожді; Особливо запеклою суперечка буває тоді, коли поет — не лише поет, а й політичний діяч, народний вождь (М. Рильський); Лідери політичних партій; Керманич країни.
Словник синонімів української мови
гегемон —
ГЕГЕМО́Н, а, ч. Той, хто очолює що-небудь, є головною рушійною силою чогось; керівник, вождь. Головний підсумок революції Ленін бачив у тому, що пролетаріат завоював роль гегемона в демократичній революції (Біогр.
Словник української мови в 11 томах
гегемон —
рос. гегемон (від грец. hegemon- вождь) — керівник, той, хто є рушійною силою чогось, носій гегемонії.
Eкономічна енциклопедія