гегемон
ГЕГЕМО́Н, а, ч. Той, хто очолює що-небудь, є головною рушійною силою чогось; керівник, вождь.
Головний підсумок революції Ленін бачив у тому, що пролетаріат завоював роль гегемона в демократичній революції (Біогр. Леніна, 1955, 107);
Роль вождя революції, роль гегемона повинен був взяти на себе пролетаріат, як самий передовий і революційний клас (Рад. Укр., 27.XI 1948, 2).
Словник української мови (СУМ-11)