Значення в інших словниках
-
глечик —
[глечиек] -ка, м. (ў) -ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови
-
глечик —
-а, ч. 1》 Те саме, що глек 1). 2》 перев. мн. Рід рослин родини лататтєвих; купавка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
глечик —
ГЛЕ́ЧИК, а, ч. 1. Те саме, що глек 1. Мати загадала їй зібрати з глечика сметану та накришити сала (І. Нечуй-Левицький); Метушливо кинулася [Груня] до печі, вийняла пахучий глечик пареного молока, що аж присмажилося (К.
Словник української мови у 20 томах
-
глечик —
Банька, галадущик, гладишка, гладунець, гладуш, гладущик, глек, глечатко, глеченя, глеченятко, глечичок, горлач, дзбан, дзбаник, дзбанок, дзбанятко, жбан, жбанець, жбанок, жбанчик, жбанчичок, збан, збанка, збанок, збаночок, збаня, збанятко...
Словник синонімів Вусика
-
глечик —
розби́ти (поби́ти) глек (гле́ка, го́рщик, го́рщика, макі́тру і т. ін.) з ким, рідше між ким і без додатка. 1. Розірвати, порушити дружні стосунки; посваритися. Чи вона сміється, чи просто знущається? Припровадила його сюди, щоб морочити цим глеком.
Фразеологічний словник української мови
-
глечик —
ГЛЕК (висока кругла посудина, розширена донизу), ГЛЕ́ЧИК, ДЗБАН (ЗБАН розм.), ДЗБА́НОК (ЗБА́НОК розм.), ДЖБАН (ЖБАН розм.), ЖБА́НОК розм., ГЛАДИ́ШКА розм., КУ́ХВА заст., ГЛАДУ́ЩИК діал., ГЛАДУ́Н діал.
Словник синонімів української мови
-
глечик —
Гле́чик, -ка, у -ку; -чики, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
глечик —
ГЛЕ́ЧИК, а, ч. 1. Те саме, що глек 1. Мати загадала їй зібрати з глечика сметану та накришити сала (Н.-Лев., II, 1956, 279); Метушливо кинулася [Груня] до печі, вийняла пахучий глечик пареного молока, що аж присмажилося (Горд.
Словник української мови в 11 томах