глядач —
[гл'адач] -ача, ор. -ачем, м. (на) -ачев'і/ -ачу, кл. -ачу, мн. -ач'і, -ач'іў
Орфоепічний словник української мови
глядач —
-а, ч. 1》 Той, хто дивиться на що-небудь, спостерігає щось. 2》 Той, хто дивиться сценічну або екранізовану виставу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
глядач —
ГЛЯДА́Ч, а́, ч. 1. Той, хто дивиться на що-небудь, спостерігає щось. Наче золотою сіткою оповито майдан, коло музик, різнобарвну і різновікову юрму глядачів, що зібралася круг кола (М.
Словник української мови у 20 томах
глядач —
СПОСТЕРІГА́Ч (той, хто спостерігає, стежить за ким-, чим-небудь, підмічає щось), СПОСТЕРЕ́ЖНИК, СПОГЛЯДА́Ч, СПОГЛЯДА́ЛЬНИК, ОБСЕРВА́ТОР книжн.; ГЛЯДА́Ч (той, хто дивиться на що-небудь, спостерігає щось з цікавості тощо).
Словник синонімів української мови
глядач —
ГЛЯДА́Ч, а́, ч. 1. Той, хто дивиться на що-небудь, спостерігає щось. Наче золотою сіткою оповито майдан, коло музик, різнобарвну і різновікову юрму глядачів, що зібралася круг кола (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах