глядач
СПОСТЕРІГА́Ч (той, хто спостерігає, стежить за ким-, чим-небудь, підмічає щось), СПОСТЕРЕ́ЖНИК, СПОГЛЯДА́Ч, СПОГЛЯДА́ЛЬНИК, ОБСЕРВА́ТОР книжн.; ГЛЯДА́Ч (той, хто дивиться на що-небудь, спостерігає щось з цікавості тощо). Життя давно остудило Бурдила й перетворило його на спокійного спостерігача (З. Тулуб); Пасивний споглядач; Не від людей, а до людей Цей любомудрець-споглядальник (Сковорода) Не поспішаючи іде (П. Дорошко); Навіть обсерватор у скляній будці чорта тепер побачить — дощ же пливе річкою по шибках (П. Козланюк); Доки малюк намагався потягти важку лопату, — його вже оточили глядачі, робітники зміни (Ю. Яновський).
Словник синонімів української мови