говірок

говіро́к

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. говірок — -рка, ч. Зменш. до говір 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. говірок — ГОВІРО́К, рка́, ч., розм. Тихий короткий гул голосів. У класі прокотився схвальний говірок (О. Донченко); Притишений говірок чути в кущах ліщини... (А. Шиян).  Словник української мови у 20 томах
3. говірок — див. мова  Словник синонімів Вусика
4. говірок — ГОВІРО́К, рка́, ч. Зменш. до го́вір 1. У класі прокотився схвальний говірок (Донч., V, 1957, 393); Притишений говірок чути в кущах ліщини… (Шиян, Гроза.., 1956, 448).  Словник української мови в 11 томах