говірок
ГОВІРО́К, рка́, ч. Зменш. до го́вір 1.
У класі прокотився схвальний говірок (Донч., V, 1957, 393);
Притишений говірок чути в кущах ліщини… (Шиян, Гроза.., 1956, 448).
Словник української мови (СУМ-11)ГОВІРО́К, рка́, ч. Зменш. до го́вір 1.
У класі прокотився схвальний говірок (Донч., V, 1957, 393);
Притишений говірок чути в кущах ліщини… (Шиян, Гроза.., 1956, 448).
Словник української мови (СУМ-11)