Великий тлумачний словник сучасної мови

говірок

говіро́к

-рка, ч.

Зменш. до говір 1).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. говірок — говіро́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. говірок — ГОВІРО́К, рка́, ч., розм. Тихий короткий гул голосів. У класі прокотився схвальний говірок (О. Донченко); Притишений говірок чути в кущах ліщини... (А. Шиян).  Словник української мови у 20 томах
  3. говірок — див. мова  Словник синонімів Вусика
  4. говірок — ГОВІРО́К, рка́, ч. Зменш. до го́вір 1. У класі прокотився схвальний говірок (Донч., V, 1957, 393); Притишений говірок чути в кущах ліщини… (Шиян, Гроза.., 1956, 448).  Словник української мови в 11 томах