Значення в інших словниках
-
епічний —
(жанр) розповідний, оповідний; (- розповідь) спокійний, розважливий, не емоційний.
Словник синонімів Караванського
-
епічний —
[еип’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
епічний —
-а, -е. 1》 Прикм. до епос. || Який становить епос. || Власт., характерний для епосу. Епічна форма. Епічний розмір. || Власт. творцеві епосу. 2》 Спокійний, розважливий, безпристрасний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
епічний —
Лагідновеличний
Словник чужослів Павло Штепа
-
епічний —
епі́чний (грец. επικός) 1. Властивий епосові, розповідний. 2. Переносно – велично спокійний, безсторонній.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
епічний —
Епі́чний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
епічний —
ЕПІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до е́пос. Епічні давні герої плакали, не соромлячись, і проте були справжніми, щирими героями (Л. Укр., III, 1952, 681); // Який становить собою епос.
Словник української мови в 11 томах